Україна поділяє цілі ЄС у кліматичній політиці та заходи в рамках Європейського Зеленого Курсу. Про це заявив Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Олексій Любченко під час зустрічі з Комісаром Європейської Комісії з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюсом Сінкявічюсом 17 вересня у Києві. У заході взяли участь члени Кабінету Комісара Європейського Союзу, заступник Міністра економіки Ірина Новікова, заступник Міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Перший віце-прем’єр-міністр України зазначив, що рівень амбіцій України у кліматичній політиці більш глобальний, ніж в ЄС. Зокрема, заплановано зменшити викиди на 65% до 2030 року, у той час, як амбіція ЄС обмежується 55%. Загалом Україна віддана своїм євроінтеграційним цілям і у формуванні державної політики у сферах енергетики та енергоефективності орієнтується на Угоду про асоціацію з ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Паризьку Угоду та новий Європейський Зелений Курс.
«Кліматично нейтральна Європа – наша спільна мета. Український Національний Визначений Внесок окреслює чіткі проекти, в яких ми очікуємо на посилення у співпраці з ЄС. Маючи досить консервативних і навіть агресивних сусідів, які поки мають намір збільшувати викиди, ми маємо бути дуже солідарними. Також у цьому контексті особливу увагу слід звернути на нинішню ситуацію з цінами на газ. Зловживання з цінами збільшують споживання вугілля і спотворюють ціни на викиди в рамках Системи Торгівлі Викидами», — підкреслив Олексій Любченко під час зустрічі.
Зі свого боку, Віргініюс Сінкявічюс зазначив, що Україні варто розглядати Європейський Зелений Курс не лише як орієнтир на екологічні зміни, а й у інвестиційному контексті:
«Мета сьогоднішньої зустрічі – презентація інвестиційних можливостей, які можливо реалізовувати у контексті Європейського Зеленого Курсу. Оновлення Україною Національного Визначеного Внеску – чіткий сигнал для бізнесу приділити увагу питанням стандартизації, побудови чистих виробництв, енергозаощадженню та декарбонізації».
Під час зустрічі були обговорені питання запровадження циркулярної економіки. Українська сторона зазначила, що впровадження циркулярної економіки в нашій країні стає пріоритетним питанням економічного розвитку держави та закладене у низку державних стратегічних документів. Наразі триває робота з наближення законодавства у сфері управління відходами, яке сприяє удосконаленню системи управління відходами та переходу до циркулярної економіки. Багато нормативної бази у цій сфері охоплюється угодою про «промисловий безвіз». Також сторони порушили актуальні для України питання щодо відновлення лісів, проблему утилізації вживаних авто, що ввозяться з ЄС, загрози для екологічної ситуації в Європі через збільшення споживання вугілля тощо.
Зазначимо, що Національна економічна стратегія на період до 2030 року визначає одним з орієнтирів економічної політики декарбонізацію економіки, зокрема, шляхом розвитку циркулярної економіки. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна впроваджує Директиви ЄС у сфері управління відходами у національне законодавство, які сприятимуть удосконаленню системи управління відходами та переходу до циркулярної економіки, впровадженню ефективної ієрархії управління відходами та розширеної відповідальності виробника, а також створенню дієвої системи планування управлінням відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Нагадаємо, що згідно останнього дослідження аналітичного центру Ember, Бурштинська ТЕС є найбруднішою електростанцією Європи, а Україна викидає отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті. Також в Європі Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту, а серед 30 найбільших джерел викидів двоокису сірки Україні належать 12 станцій.
Джерело: Міністерство економіки України