Фігуранту — 39-річному жителю Тернопільщини — загрожує до 6 років в’язниці.
4 лютого Кіберполіція відрапортувала про чергове гучне затримання — в ході міжнародної спецоперації з правоохоронцями Сполучених Штатів Америки та Австралії працівники Департаменту кіберполіції спільно з Головним слідчим управлінням Нацполіції, Офісом Генерального прокурора України перекрили кисень одному з найбільших у світі фішингових сервісів для атак на фінансові установи.
Як повідомляється, 39-річний житель Тернопільщини розробив фішинговий пакет і спеціальну адміністративну панель до нього, які були націлені на вебресурси банків та їх клієнтів. Адмінпанель дозволяє контролювати облікові записи користувачів, які зареєструвалися на скомпрометованих ресурсах та вводили свої платіжні дані. Надалі ці дані отримували зловмисники. Кожна така фішингова атака була націлена на конкретну фінансову установу. Слідством встановлено, що жертвами зловмисника стали фінансові установи в 11 країнах світу — Австралії, Іспанії, США, Італії, Чілі, Нідерландів, Мексики, Франції, Швейцарії, Німеччини та Великобританії.
За результатами аналізу іноземних правоохоронців, понад 50% усіх фішингових атак у 2019 році в Австралії було здійснено саме завдяки розробці фігуранта. За попередніми підрахунками, збитки від протиправної діяльності сягають десятків мільйонів доларів. Хакер також розроблював фішингові ресурси, орієнтовані на злам поштових служб, які використовує понад 1,5 мільярда користувачів, а для демонстрації та продажу своїх розробок створив власний інтернет-магазин у даркнеті.
Правоохоронці провели п’ять санкціонованих обшуків на території Тернопільської області. Під час огляду вилученої комп’ютерної техніки встановлено понад 200 активних покупців шкідливого програмного забезпечення. Хакер не лише збував свою продукцію клієнтам з усього світу, а й надавав технічну підтримку під час здійснення фішингових атак.
Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) та за ч. 2. ст. 361-1 (Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі. Слідчі дії тривають.
