Нарешті в кіно вже можна подивитися спортивну драму «Пульс», яка основана на реальній біографії української чемпіонки. Це історія дівчини, яка попри втрату зору продовжує займатися бігом. Художня стрічка мала з’явитися на великих екранах ще минулого року, проте через пандемію її реліз довелося відкласти. І так навіть краще, адже зараз фільм виходить напередодні старту літніх Олімпійських та Паралімпійських ігор – саме ці змагання відіграють важливу роль у житті головної героїні.
«Пульс»
Жанр спортивна драма
Режисер Сергій Чеботаренко
В ролях Наталія Бабенко (Оксана), Станіслав Боклан (тренер Віталій Сорочан), Вікторія Левченко (Олена, сестра Оксани), Наталія Доля (мати), Олександр Кобзар (батько), Лілія Ребрик (тренер Ірина), Ахтем Сеітаблаєв (лікар), Роман Ясіновський (Дмитро), Максим Самчик (Макс), Сергій Лузановський (Сергій), Дар’я Баріхашвілі (Ганна) та інші.
Студії Kinorob
Рік виходу 2021
Сайт IMDb
Стрічка знайомить нас з Оксаною – юною легкоатлеткою із маленького містечка, яка демонструє хороші результати на біговій доріжці. Незважаючи на жорстку конкуренцію та критику зі сторони мами, вона має серйозні наміри на спорт. Одного дня героїня потрапляє в автомобільну аварію та майже повністю втрачає зір, а разом з цим й усі плани на майбутнє. Лікарі забороняють їй будь-які фізичні навантаження, але Оксана вперто йде до своєї мрії, намагаючись повернутися до професійного бігу.
Ця стрічка фактично стала першою українською спортивною драмою, яка була основана на історії реальної людини (звісно, не слід забувати про фільм «Іван Сила», та він мав дещо іншу форму кінооповіді). «Пульс» розповідає про непростий період із життя Оксани Ботурчук – нині майстра спорту України міжнародного класу, призерки Паралімпійських ігор та інших міжнародних спортивних змагань.
Режисер фільму Сергій Чеботаренко раніше знімав рекламні ролики, тож «Пульс» став для нього повнометражним дебютом. На щастя, Чеботаренко поставився до матеріалу досить серйозно – він намагався розібратися у технічних нюансах легкої атлетики, щоб на відзнятих кадрах не було забагато художніх перебільшень (зі слів президента Національного паралімпійського комітету Валерія Сушкевича, «Пульс» адекватно зображає життя спортсмена та демонструє цілком реальний перехід з однієї категорії спорту в іншу, а також показує, що тренер може одночасно працювати і в олімпійському, і в паралімпійському спорті).
Важливо і те, що творці стрічки одразу налагодили контакт з Оксаною Ботурчук – спортсменка не тільки погодилася на екранізацію своєї історії, але й консультувала режисера. Більш того, виконавиця головної ролі Наталія Бабенко особисто зустрічалася із Ботурчук, щоб побачити її у побуті.
Слід зазначити, що Наталія Бабенко, яка не є професійною спортсменкою, добре впоралася із своєю роллю (артистка півроку готувалася до зйомок, намагаючись набути необхідних навичок). На біговій доріжці Бабенко не виглядає розгубленою, навпаки – глядач бачить фізичну підготовку акторки, наполегливу працю персонажу й зрештою вірить у всі здобуті перемоги. Фільму навіть вдається викликати у глядачів відчуття хвилювання – тут дуже допомагає напружена музична тема, яка звучить щоразу, коли героїня готується до забігу на дистанцію.
Дещо інші емоції викликають сцени із повсякденного життя. На жаль, не всі репліки звучать природно, а деякі діалоги аж занадто віддалені від звичайних бесід із повсякдення. До того ж у фільмі є досить наївні та занадто прості моменти, які додають героїні майже янгольського образу та трохи псують враження від спортивної драми. Найбільш штучними здаються епізоди з батьками та фрагменти любовних ліній (проте останні є невіддільною частиною всієї історії).
Натомість найбільш цікавими та справжніми можна назвати сцени із тренером, який без зайвих сентиментів виховує у головній героїні фізичну витривалість, розкриваючи потенціал спортсменки. Їхня співпраця викликає повагу, тому коли на екрані з’являються фінальні титри із реальними фотографіями (на них Оксана Ботурчук та її тренер Віталій Сорочан) – саме тоді виникає відчуття, що перед нами справжній байопік.
Також фільм можна назвати вдалим завдяки експериментам оператора-постановника Юрія Короля («Кіборги», «Захар Беркут», «Сторожова застава», «Ми є. Ми поруч»). Він намагався передати те, як після аварії головна героїня бачить світ навколо себе, до того ж оператор знаходив цікаві ракурси під час зйомок тренувань, наближаючи глядача до окремих спортивних деталей. А ще у стрічці є невеличка хитрість – творці фільму за допомогою української студії Postmodern Digital (відома своєю роботою над візуальними ефектами серіалу Chernobyl) змогли перетворити НСК «Олімпійський» на стадіон у Пекіні.
Отже, спортивна драма «Пульс» хоч і неідеальна, але все ж таки непогана мотиваційна стрічка, що показує різні моменти життя спортсменки, яка не зупинилася після важкої травми. Тож якщо вас зацікавив трейлер, обов’язково йдіть на фільм у кіно. До речі, в кінотеатрах можна знайти сеанси з розгорнутими субтитрами для нечуючих людей.
4 Редакция ITC.UA Плюсы: реальна історія української спортсменки в основі сценарію; творці фільму намагаються реалістично відтворити спортивні нюанси; сцени взаємодії із тренером; музична тема, яка звучить під час забігу Минусы: неприродні репліки; наївні моменти, пов’язані із зображенням головної героїні Вывод: у фільмі «Пульс» є свої недоліки, проте як для першої сучасної спортивної драми з реальною історією в основі результат досить непоганий.
