Этоинтересно
Зазвичай ми не робимо оглядів коміксів, хоч одного разу й не встояли перед дуже дивним виданням The Thrilling Adventures of Lovelace and Babbage: The (Mostly) True Story of the First Computer. Але після досить доброзичливих відгуків на огляди артбуків та енциклопедії «Світ гри Cyberpunk 2077» / The World of Cyberpunk 2077 ми вирішили у вигляді експерименту подивитись декілька україномовних коміксів, що якимось чином стосуються нашої тематики. І першими будуть графічні історії, події яких розгортаються у всесвіті однієї з найулюбленіших ігор редакції ITC.ua та, напевно, й багатьох наших читачів – «Відьмака» / The Witcher від поляків із CD Project Red. А ще, комікси про Відьмака – це гарна нагода поговорити про зв’язок коміксів та відеоігор взагалі.
Комікси про всесвіту «Відьмака» / The Witcher, томи 1–3
Жанр комікси, фентезі
Автори Пол Тобін, Джо Куеріо, Пйотр Ковальські
Переклад Микита Янюк
Видавництво Dark Horse, Vovkulaka
Рік видання 2018, 2019, 2020
Сторінок 3 × 128
Формат 168 × 257 мм
Палітурка м’яка обкладинка
Мова українська
Сайт Vovkulaka
Першою відеогрою, в якій з’явився герой з графічних історій, стала Superman для Atari 2600, що вийшла у 1979 р. Це був спін-офф до однойменного фільму 1978 р. з Крістофером Рівом у головній ролі. Тобто рахунок відкрила DC Comics. Marvel зрівнялася з конкурентами лише у 1982 р., коли з’явилась Spider-Man для тієї самої Atari 2600, навіть візуально між іграми було дуже багато спільного. Скринька Пандори була відчинена, і з того часу персонажі коміксів стали з’являтися на екранах телевізорів та моніторах майже кожного року. Останні з подібних ігор, які можна згадати, це: Darksiders III, Marvel’s Spider-Man та Marvel’s Spider-Man: Miles Morales, нуарний Blacksad: Under the Skin, серія The Walking Dead та незграбний Avengers від Square Enix. Невдовзі повинні з’явитися відкладені на 2022 р. Gotham Knights та Suicide Squad: Kill the Justice League, останню розробляють Rocksteady Studios, творці серії Batman: Arkham.
У зворотному напрямку процес іде повільніше. Тобто ігрові персонажі нерідко стають героями коміксів, але здебільшого це лише частина маркетингового процесу, ще одна позиція мерчендайзу. Видавець гри укладає угоду з яким-небудь видавництвом коміксів, більш за інших коміксами за іграми переймається Dark Horse Comics, яке робить декілька випусків чи лімітовану серію, присвячену грі. Зазвичай такі комікси розповідають про походження головного героя або про події, що передували подіям гри. Й так, зазвичай це дуже простенькі та нецікаві історії, нічим не ліпші за звичайну ігрову новелізацію.
Часом розробники сповідують трохи інший підхід – за допомогою коміксів вони розширюють лор ігор, додаючи їх всесвітам глибини. Майже еталонні приклади – комікси Blizzard до Overwatch та Riot Games до League of Legends. Щось схоже Amplitude Studios робить для стратегії Endless Space 2 на сайті своєї спільноти Games2Gether. Але все одно, це лише частина комплексних зусиль видавців по створенню лору для багатокористувацьких сесійних ігор, до якого входять ще й відеоролики, музичні кліпи, оповідання та таке інше. Зверніть увагу, всі ці комікси можна прочитати безкоштовно.
Дуже зрідка графічні історії за іграми стають чимось більшим ніж просто додатком до основних медіа. Є лише дві ігрові серії, принаймні з тих, що на слуху, розвиток яких у коміксах іде паралельно, а часом і досить незалежно від ігор, що їх породили. Мова про Assassin’s Creed та Mass Effect.
Графічні історії по Mass Effect, як і більшість коміксів за іграми, розповідають про події, що сталися з майбутніми членами команди Normandy ще до їх знайомства з Шепардом або між епізодами гри, та про деяких інших другорядних персонажів саги. Взагалі-то вийшло більше 30 випусків, серед яких є як короткі арки по чотири номера, так і досить велика серія Mass Effect: Foundation з 13-ти номерів. Є серія про Арію Т’Лоак, королеву піратів станції Омега, є про Війну Першого Контакту та майбутнього Привида; є про події, що передують Mass Effect: Andromeda. Усі комікси по Mass Effect вийшли у видавництві Dark Horse Comics.
З Assassin’s Creed ще цікавіше. Тут, як і в самих іграх серії, винятковий різнобій епох, форматів та видавництв. Більше того, історія протистояння асасинів та тамплієрів у сучасності, що майже стоїть на місці в останніх іграх від Ubisoft, досить жваво розвивається у коміксах, таких як Assassin’s Creed: The Fall, Assassin’s Creed: Uprising, Assassin’s Creed: Templars, просто Assassin’s Creed (Titan Comics) та інших. Частина героїв коміксів, той самий Микола Орєлов, потім з’явилася в іграх спін-оффах, наприклад, у Assassin’s Creed Chronicles. Досить багато випусків присвячено подіям XX сторіччя – революції в Росії, 1930-м рокам, Другій світовій війні, війні у В’єтнамі. Окрім коміксів, по Assassin’s Creed виходить ще й манга, взагалі-то підхід Ubisoft з присутністю у всіх медіа дійсно вражає. Графічні історії по всесвіту Assassin’s Creed видавали Ubiworkshop (підрозділ Ubi, що відповідає за всю друковану продукцію); Titan Comics, Titan Books та ін. Щоб ви розуміли, мова йде більше ніж про 70 номерів/видань загальним обсягом майже 2000 сторінок!
І ось так плавно ми підійшли до «Відьмака» / The Witcher та коміксів по цій грі. Тому що хоча графічні історії про Ґеральта з Рівії ще не досягли масштабів Assassin’s Creed та Mass Effect, це вже щось більше, ніж просто супутній маркетинговий товар для просування гри, такий як футболки чи колекційні фігурки. У коміксах про відьмака є родзинка та потенціал для подальшого росту. Про це свідчить хоча б і те, що остання гра серії, The Witcher 3: Wild Hunt вийшла вже шість років тому, а свіжі комікси все ще з’являються та розвиваються.
Комікси, про які йде мова, пов’язані саме з грою від CD Projekt Red, графічні історії за книжками Сапковського виходили раніше, у 1993–95 рр. на польському. Їх створили Мацей Паровськи (текст) та Богуслав Полх (ілюстрації). Щодо CD Projekt, то вони домовились про співпрацю з видавництвом Dark Horse Comics, яке взагалі полюбляє колоігрову тематику, у 2013 р., за два роки до виходу The Witcher 3: Wild Hunt.
Вже у 2014 р. з’явився перший комікс House of Glass з п’яти випусків. За текст відповідав Пол Тобін, який досить часто працює над коміксами за іграми. Крім того, у 2013 р. він отримав престижну премію Eisner Award, це такий Оскар для коміксів, за графічну новелу для дітей Bandette. Тобін написав історії для чотирьох сюжетних арок коміксів про Відмака – House of Glass (2014), Fox Children (2015), Killing Monsters (2015) (це окремий випуск) та Curse of Crows (2016-17). А ось ілюстратори тут різні. Перші два томи, House of Glass та Killing Monsters, намалював Джо Куеріо, що раніше працював над коміксами про Геллбоя, а Curse of Crows – Пйотр Ковальські, до робіт якого належать комікси Marvel Knights: Hulk, Malignant Man, Urban Vampires, SEX та інші. Український переклад цих графічних історій випустило видавництво Vovkulaka – «Дім зі скла» / House of Glass вийшов у 2018 р., «Лисячі Діти» / Fox Children у 2019 р., а «Прокляття Воронів» / Curse of Crows — у 2020 р.
Dark Horse Comics продовжило розвивати всесвіт Відьмака. У 2018-19 році з’явився наступний том Of Flesh and Flame. Наприкінці березня 2021 р. завершилася п’ята арка – Fading Memories. А лише декілька днів тому, 26 травня 2021 р., розпочалась нова серія – Witch’s Lament, яка буде виходити до кінця цього року. Vovkulaka збирається перекласти і ці комікси, «Плоть і Пломінь» / Of Flesh and Flame вже готується до друку, а «Тьмяні Спогади» / Fading Memories вийдуть у другому півріччі 2021 р. Щодо «Плача відьми» / Witch’s Lament, то нехай спершу вийдуть усі англомовні номери цієї арки.
Але повернемося до перших трьох томів. «Дім зі скла» та «Лисячі Діти» – це досить самостійні історії, що могли би стати коротенькими оповіданнями про пригоди Ґеральта з Рівії, з яких саме й починалася сага Анджея Сапковського. Чи майже з мінімумом змін ці історії можна перетворити на декілька великих квестів для The Witcher 3: Wild Hunt, вони будуть виглядати там досить природньо.
У «Домі зі скла» Ґеральт та подорожуючий разом з ним рибалка потрапляють у моторошну садибу у самому серці Темного Ліса. Тут мешкають прокляті, й щоб вирватися з полону, Ґеральт повинен зняти прокляття. Але, як це завжди буває з відьмаком, монстром у цій історії буде зовсім не той, на кого ви подумаєте з початку. Схожа історія й у «Лисячих Дітях». Тут Ґеральт опинився на одному кораблі з бовдурами, покидьками та злочинцями, на яких полює мстива лисиця-перевертень. Ясна річ, у кінці Ґеральт пристане на сторону саме лисиці, а не людей-монстрів. Обидві історії досить непогані, їх приємно читати, і, головне, вони дуже в дусі всесвіту Відьмака.
Щодо ілюстрацій, то стиль Джо Куеріо дещо незвичний, часом майже мінімалістський, коли фігури героїв перетворюються на силуети, саме так намальована більшість коміксів про Геллбоя. Цей стиль потребує часу на звикання. До речі, у «Лисячих Дітях» Куеріо трохи змінив манеру, додав більше деталей на персонажів та оточення.
З «Прокляттям Воронів» дещо інша справа. Цей том більше прив’язаний водночас і до творів Сапковського, й до ігор CD Project. Це продовження подій найпершого оповідання про Ґеральта, того що мало назву… так, «Відьмак», і було написане ще у 1983 р. Напевне, ви його добре пам’ятаєте – Визіма, король Фольтеста та його рідна сестра Адда, стрига у саркофазі… класика. Через багато років історію того самого «полювання» Ґеральт розповідає Цірі, з якою він береться за нове завдання, вбити ще одну стригу. Як з’ясовується, ці потвори пов’язані.
Крім того, в цьому томі коміксом опікувався новий ілюстратор, більш того, він брав за зразок образи Ґеральта, Цірі та Йеннефер саме з останньої гри CD Project – The Witcher 3: Wild Hunt, тому Ґеральт тут одягнений в знайомий за обкладинками та рекламою обладунок, на Йеннефер примітна чорна бархотка з зіркою, а Цірі у легкій білій сорочці, як і в грі. Такі досить прямі відсилки до гри та творів Сапковського, напевне, потішать фанатів, але особисто мені два перших томи коміксів здалися більш самобутніми та цікавими.
Щодо перекладу. Микита Янюк впорався добре, декілька разів я ловив себе на думці, що залюбки пограв би у The Witcher 3 саме з такою українською локалізацією. Впевнений, серед читачів знайдуться ті, кому не сподобається транслітерація імен персонажів та монстрів, але, як мені здається, вони співпадають з офіційним українським перекладом творів Сапковського.
Як я вже писав, Vovkulaka локалізує й наступні комікси «Відьмака» – «Плоть і Пломінь» / Of Flesh and Flame, «Тьмяні Спогади» / Fading Memories та «Плач відьми» / Witch’s Lament. На відміну від перших трьох томів, в яких було по п’ять випусків, у наступних трьох лише по чотири номера, тому і сторінок у томах буде трохи менше. Ще одна відмінність – палітурка. У тих томів, що вже вийшли – м’яка обкладинка, у наступних – тверда. «Плоть і Пломінь» вже доступна для попереднього замовлення і з’явиться у продажу наприкінці травня – початку червня.
Але співпраця Vovkulaka, Dark Horse Comics та CD Project на цьому не завершується. В планах видавництва — українські переклади енциклопедії «Світ гри “Відьмак”» / The World of the Witcher: Video Game Compendium та нового коміксу Cyberpunk 2077. Trauma Team у всесвіті останньої гри від польської студії. Не знаю як вас, а мене кількість колоігрового контенту українською мовою дуже тішить. Так і треба!
P.S. Мало не забув, ще в нас була рецензія на The Magic Order, перший комікс Netflix та Марка Міллара.
4 Оценка ITC.UAПлюсы: Історії, які могли стати одним із оповідань Сапковського, чи одним із квестів у грі The Witcher 3: Wild Hunt; цікавий стиль малюнку у перших двох томах; добре знайомі по грі The Witcher 3 образи персонажів у третьому томі; гарний переклад Минусы: До стилю малюнка у перших двох томах треба звикнути; прив'язка до гри у третьому томі здалася нам занадто вже навмисною Вывод: Гарні комікси, що продовжують і трохи розширюють всесвіт «Відьмака» / The Witcher
