Томас Лео Кленсі молодший, більше відомий як Том Кленсі, батько сучасного технотрилеру, шалений пес американського мілітаризму, автор десятків бестселерів та співзасновник багатьох успішних ігрових франшиз, помер 1 жовтня 2013 р. Тому пощастило, адже він не побачив, що Paramount Pictures та Amazon Studios зробили з одним із найвідоміших його романів – «Без каяття» / Without Remorse.
«Без каяття» / Without Remorse
Жанр бойовик, трилер
Режисер Стефано Солліма
У ролях Майкл Б. Джордан (Джон Келлі / Джон Кларк), Джеймі Белл (Роберт Ріттер), Джоді Тернер-Сміт (Карен Грір), Лорен Лондон (Пем Келлі), Гай Пірс (секретар Клей), Бретт Гельман (Віктор Риков) та ін.
Студії Paramount Pictures, Amazon Studios
Рік випуску 2021
Сайти IMDb
І нехай би то був будь-який інший роман, у Кленсі їх багато, більш того, далеко не всі він писав власноруч, але «Без каяття» / Without Remorse – це надто важливий твір, щоб так над ним знущатися. По-перше, це передісторія одного з ключових персонажів Ryanverse (всесвіту романів та ігор Тома Кленсі) – Джона Кларка. З роману ми дізнаємося, як Кларк отримав своє нове прізвище та як він взагалі потрапив із флоту до ЦРУ. Саме Кларк потім стане засновником славетного антитерористичного підрозділу «Веселка» / Rainbow Six. Так-так, того самого Rainbow Six, добре знайомого гравцям по однойменній серії ігор, остання з яких, Rainbow Six Siege, вже майже шостий рік не втрачає своєї популярності. По-друге, «Без каяття» / Without Remorse – дійсно непогана книга, дехто взагалі вважає її хіба що не кращим твором Кленсі. У 1993 р. роман посів перше місце у списку бестселерів The New York Times, а взагалі-то книжка встановила рекорд ще раніше – видавництво G.P. Putnam’s Sons віддало за право розповсюдження роману на теренах США нечувану суму у $14 млн., ще й донині це найбільші гроші, що коли-небудь платили авторові за одну книжку.
Майже відразу після видання права на екранізацію придбали за значно скромнішу суму у $2,5 млн. Але Savoy Pictures, яка володіла правами, не змогла ними розпорядитися. Кажуть, що на роль Джона Кларка претендував сам Кіану Рівз, але Savoy пошкодувала $7 млн. гонорару для актора. У різні часи цю роль міг отримати й Гері Сініз, і Том Гарді, але не склалося. Savoy Pictures встигла збанкрутувати, вийшли інші фільми за романами Кленсі – Clear and Present Danger (1994) та The Sum of All Fears (2002), де Джона Кларка зіграли відповідно Віллем Дефо та Лев Шрайбер, але «Без каяття» / Without Remorse все ніяк не таланило.
І ось, після майже 20 років у виробничому пеклі, Paramount Pictures відродила проєкт у 2017 р., більш того, студія вирішила зняти відразу два фільми – Without Remorse та Rainbow Six. Головну роль у обох адаптаціях мав виконати чорношкірий актор Майкл Б. Джордан, напевно знайомий вам за фільмами Creed, Creed II та Black Panther. Будемо відверті… усім було б ліпше, якщо б фільм так і сконав десь там, у виробничому пеклі. Щира правда, ми намагалися знайти в Without Remorse хоч щось позитивне, й не змогли.
У Without Remorse лише дві спільні риси з оригінальним романом Тома Кленсі – ім’я головного героя та той факт, що його кохану вбили. Все. Решта фільму – відсебеньки сценаристів. Ні, ми зовсім не проти того, щоби події роману перенесли з часів В’єтнаму до сьогодення, але навіщо було прибирати головну сюжетну лінію? У романі кохана Кларка – повія, що збігла від наркодилерів, її ловлять, ґвалтують та вбивають, тому Кларк і починає мститися. Жорстоко мститися. Інша сюжетна лінія – доля полонених американцеві у В’єтнамі. Ні першого, ні другого у фільмі Paramount Pictures нема. Замість цього є російські військові та торгівля зброєю у Сирії. І це не проблема, проблема у тім, що згодом починається якась дика маячня – автори повторюють лозунги російської пропаганди, натякаючи на те, що це влада США намагається посварити військових США та Росії, й ворог у Вашингтоні, а не у Москві… Да скільки ж можна!
Ну добре (ніт), зі сценарієм не склалось, хоч у Кленсі був готовий так начебто непоганий сюжет, може, фільм приверне увагу глядача чимось іншим? Наприклад, бойовими сценами? Ні, й тут все погано. Автори начебто прагнули показати реальний бій, сумбурний та швидкоплинний. Тому рукопашна та стрілянина у Without Remorse майже завжди проходить у темряві, знята з якихось дуже дивних ракурсів і… вона зовсім не вражає. Оператору та постановнику трюків не завадило б подивитися, як реалістичний бій знятий, наприклад, у Sicario чи The Outpost. Мабуть, єдина більш-менш цікава сцена в усьому фільмі – сцена у палаючій машині з російськім послом. Але вона занадто коротка.
Таке враження, що у Without Remorse взагалі не було військових радників, що для технотрилеру по Кленсі… досить дивно. Як інакше пояснити появу морпіхів з криниці посеред ворожої бази у центрі Алеппо, перестрілку зі снайперок на відстані 50 метрів чи відправку на таємну місію у Мурманськ двох чорношкірих бійців. Напевно, для того, щоб не виділялися у натовпі.
До речі, з Мурманськом вийшло взагалі погано. Мурманськ у Without Remorse більше схожий на… Берлін. Так, ми розуміємо, що фільм знімали саме у Берліні, але навіть його східна частина геть не схожа на Мурманськ. Ні вулиці, ні будинки, ні під’їзди, ні квартири. Такого просто не може бути у Мурманську, тому що не може бути ніколи. Траст мі.
Підбір акторів також викликає питання, як і те, що вони намагаються видати за акторську гру. Не маю нічого проти Майкла Б. Джордана, але відверто кажучи… від слабкий актор. Віллем Дефо та Лев Шрайбер, які виконували цю роль раніше, впоралися набагато краще. І начебто у Джордана дуже емоційна роль, він щойно втратив вагітну дружину, але… його емоції надто штучні, їм не віриш. Ще одне незрозуміле рішення при кастингу — вибір Джоді Тернер-Сміт на роль Карен Грір (начебто вона дочка адмірала Джеймса Гріра з романів Кленсі). Знову таки нічого не маю проти Джоді Тернер-Сміт… але жінка-морпіх, що командує бойовою групою «Морських котиків»… це вже фантастика якась. Відносини командер Грір та старшини Келлі це взагалі якийсь нонсенс. Так, бійці спецзагонів мають свої власні уявлення про дисципліну та субординацію, але те, що показують у фільмі, це вже якесь панібратство.
Взагалі-то зовсім незрозуміло, якого біса цей фільм називається «Без каяття» / Without Remorse. З тим же успіхом його можна було назвати «Морпіхи у сирійській пустелі», чи «Великі розбірки у маленькому Мурманську». З романом Кленсі, та взагалі з творчістю Кленсі, це не має майже нічого спільного. Ну добре, має, бо після закінчення фільму нас чекає неймовірно пафосна та неймовірно дурна сцена, де Джон Келлі, тобто вже Джон Кларк, пропонує Роберту Ріттеру створити міжнародний бойовий загін із спецпризначенців різних країн. Так, ту саму Rainbow Six. Тобто на нас чекає ще один фільм з тими самими акторами… Та боже борони…
2 Редакция ITC.UA Плюсы: Епізод з палаючим автомобілем Минусы: Фільм не має майже нічого спільного з оригінальним романом Тома Кленсі; дуже тупий сюжет; велика кількість ляпів; вкрай погана постановка бойових сцен; пафосні й неймовірно безглузді діалоги; нереалістичні декорації; слабка акторська гра Вывод: «Без каяття» / Without Remorse – напевне, найгірший фільм, знятий будь-коли за творами Тома Кленсі
